Відділ освіти Городнянської міської ради

Організація та результати проведення

Науково-дослідницькі роботи учнів-членів

Малої академії наук України

в 2018-2019 навчальному році

 

Фольклорно-етнографічна діяльність Степана Даниловича Носа

 

Автор: Біла Анастасія Юріївна

Чернігівське територіальне відділення МАН України        

Городнянська ЗОШ І – ІІІ ст. № 2 Городнянської міської ради      Чернігівської області, 11–А клас

м. Городня Чернігівської області

Науковий керівник: Шкут Нонна Михайлівна, учитель української мови      і літератури  Городнянської  ЗОШ  І – ІІІ ст. № 2 Городнянської міської ради    Чернігівської області, учитель вищої категорії.       

Тези

З кінця сорокових до половини шістдесятих років XIX століття Степан Данилович Ніс був одним із найактивніших збирачів і дослідників фольклору в Україні.

В умовах національно-духовного відродження України значною мірою зростає інтерес суспільства до  історичного минулого. Для сьогодення найбільш актуальним є аналіз позитивного досвіду кращих представників української інтелігенції, що сприяє формуванню національної свідомості народу.

Мета дослідження – дослідити, узагальнити й систематизувати фольклорно-етнографічну діяльність С. Д. Носа; виявити  його вплив на розвиток української культури й побуту, фольклору та етнографії у ІІ половині ХІХ століття.

Відповідно до мети поставлено такі завдання: дослідити історіографію та джерельну базу матеріалів про Степана   Даниловича Носа; узагальнити й систематизувати фольклорно-етнографічну діяльність С. Д. Носа.

Дослідження дало змогу поглибити характеристику суспільно-політичних та естетичних поглядів дослідника, розширити уявлення про дослідницьку діяльність С. Д. Носа, його роль у літературному процесі ХІХ століття, у розвитку української фольклористики та етнографії.

 

Історія Городнянщини у творах Івана Петровича Дудка

 

 

Автор: Серегова Катерина Сергіївна

Чернігівське територіальне відділення МАН України

Городнянська ЗОШ IIII  ступенів № 2 Городнянської міської ради Чернігівської області

учениця 9-Б класу

місто Городня

Науковий керівник: Борщ Валентина Дмитрівна, учитель української мови та літератури Городнянської ЗОШ IIII ступенів № 2 Городнянської міської ради Чернігівської області, учитель вищої категорії.

Тези

Гордістю для Городнянщини є Іван Петрович Дудко – журналіст, народознавець, поет.

Талант І. Дудка поєднував дві музи – журналістику та краєзнавство.

Образ Кобзаря у творах І. Дудка постає перед нами справжнім патріотом, доля якого – це доля рідної країни.

Історію села та родоводу довелося І. Дудку відтворити за допомогою співставлень, гіпотез, старовинних назв урочищ.

У колі краєзнавчих інтересів І. П. Дудка – невичерпні аспекти літературної та культурної минувшини краю.

Спогади, дослідження, нариси про письменників, композиторів та інших творчих людей, з якими автор співпрацював чи вивчав їхню творчість.

Митці Городнянщини віддають шану людині, творча спадщина якої викликає в людей почуття гордості й захоплення своєю великою силою й народною мудрістю.

Наукова новизна роботи: під час підготовки до написання науково-дослідницької роботи вперше зібраний і систематизований цікавий фактичний матеріал про історію рідного краю в доробку І. Дудка.

 

Говірка с. Макишин як особливе утворення на порубіжній території  Чернігівської області

 

 

Автор: Павлусенко Вікторія Ігорівна,

Смичинська загальноосвітня школа I-IIIст., 11 клас,

село Смичин, Городнянської міської ради

Чернігівської області

Науковий керівник:

Баранова Вікторія Миколаївна, учитель російської мови Смичинської ЗОШ I-IIIст. Городнянської міської ради Чернігівської області

 

Тези

Актуальність: кордони цілісного континууму часто не співпадають з адміністративним поділом. Мова йде про так звані порубіжні території, що перебуваються у зоні етнічних контактів. Таким утворенням є Городнянський район. У межах постійних лінгвістичних контактів  актуальною проблемою є розмежування понять суржику та говірки як конкретного репрезентатора діалекту. Важливо проілюструвати давнішність мовного осередку, його глибинне коріння.

Мета роботи полягала в описі процесу становлення окремих діалектних явищ, класифікуванні та систематизуванні їх, а також в укладенні короткого словника діалектних лексем.

Завдання: окреслити причини формування говірки перехідного типу; виокремити найбільш поширені фонетичні, лексичні, фразеологічні та граматичні особливості говірки; спростувати ототожнення поняття суржику та споконвічної говірки у рамках мовлення мешканців с. Макишин; укласти словник діалектних лексем.

На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що с. Макишин належить до прикордонних територій, саме тому його мешканці мають тісні контакти з жителями сусідніх Білорусі та Росії. Протягом історичного розвитку та становлення України як самостійної держави прикордонні території, зокрема Городнянщина, належали до спірних,  перебували у складі інших держав. Це не могло не позначитись на лінгвістичних особливостях порубіжжя. У результаті виникає говірка перехідного типу, яку складно кодифікувати як цілком українську, оскільки наявними є виразно білоруські риси, особливо це стосується фонетики. Лексичний та граматичний рівні говірки, окрім інтерферентних явищ, мають у своєму складі старослов’янізми, що підтверджує факт архаїчності перехідного діалектного ареалу. Говірку с. Макишин не можна ототожнювати з поняттям суржику- негативним наслідком словозмішування.  Вивчення діалектних особливостей Городнянщини дозволяє говорити про довготривалу опосередковану інтерференцію, а також про архаїку місцевої говірки.

 

Вплив напою «Кока-Кола» та жувальної гумки на організм підлітка

 

Автор: Ребус Єлизавета Юріївна                                                             Городнянська  гімназія  Городнянської  міської ради  Чернігівської області,

10-В клас

м. Городня Чернігівської області                                                                                            

Науковий керівник: Іващенко Алла Григорівна, учитель біології  Городнянської гімназії, старший учитель, учитель вищої категорії

                     Тези

Актуальність теми: у сучасному світі наявні безліч солодких сильногазованих напоїв та  жувальних гумок , які стали невід'ємною частиною життя людини. Про них не дає  забути і телевізійна реклама, яка рада нагадати, що жувальна гумка зменшує ризик виникнення карієсу, а «Кока-кола» втамовує спрагу, приносить свіжість, позитивно впливає на обмін речовин тощо.

 Мета :дослідити вплив напою «Кока-кола» та жувальної гумки на організм підлітка.

Завдання:  ознайомитися з історією походження, складом та виготовленням напою «Кока-кола» та жувальної гумки; з’ясувати, який вплив спричиняє напій «Кока-кола» та жувальна гумка на організм підлітка.

Предмет дослідження - стан здоров’я школярів після вживання напою «Кока-кола» та жувальної гумки.

Об’єкт дослідження - напій «Кока-кола» та жувальна гумка.

В роботі проведено соціологічне опитування та практичні дослідження з даної теми. Спростовано деякі міфи про напій «Кока-кола» та жувальну гумку на практиці. Під час виконання досліджень доведено, що вживання «Кока-коли» та жувальної гумки негативно впливають на формування організму підлітка.

Висновок: напій «Кока-кола» та жувальна гумка - небажаний продукт для раціону сучасної людини, і категорично не рекомендується для щоденного вживання  підліткам.